Клуб молодих вчених та новаторів України розпочинає серію презентацій освітньо-наукових програм зарубіжних країн для України

Клуб молодих вчених та новаторів розпочинає новий проект: серію презентацій освітньо-наукових та грантових програм зарубіжних країн для України!

12 лютого 2014 р. (середа) о 18, 30 год. у рамках роботи Клубу молодих вчених та новаторів України Київського будинку вчених НАН України (м. Київ, вул. Володимирівська, 45-А) відбудеться чергове засідання Клубу.

Тема: «Науково-освітнє лідерство США: проекти, програми, стажування»

За участю працівників посольства США в Україні відбудеться презентація освітніх, наукових та грантових програм США, в яких можуть брати участь українська молодь, вчені та громадські діячі.

Запрошуються усі зацікавлені.

Керівник клубу – к.і.н. А.В. Блануца.

«ІІ Міждисциплінарні гуманітарні читання»

Міністерство освіти і науки України

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти

Національний науково-дослідного інститут українознавства

та всесвітньої історії

Національна академія наук України

Клуб молодих вчених та новаторів

Київський будинок вчених

Інститут історії України

Інститут української мови

Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса

Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського

Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди

ГО «Всеукраїнська спілка молодих вчених та новаторів»

Інформаційне повідомлення № 1

26 лютого 2014 року

в Київському будинку вчених НАН України (вул. Володимирська, 45-А) відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція

«ІІ Міждисциплінарні гуманітарні читання»

Присвячуються 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка

До роботи запрошуються молоді вчені-гуманітарії (студенти старших курсів ВНЗ, магістранти, аспіранти, здобувачі, молоді вчені) для участі у двох міждисциплінарних блоках:

І «Тарас Шевченко та його доба: національне Відродження у повсякденних практиках та проявах»

1) Постать Тараса Шевченка через призму його творчої багатогранності;

2) XIX століття в історії України у повсякденних практиках та проявах;

3) Національне Відродження у міждисциплінарному вимірі;

ІІ «Міждисциплінарність у гуманітарних дослідженнях»

Пропонується міждисциплінарний підхід у дослідженні таких наукових напрямів, як: історія; політологія та міжнародні відносини; археологія; археографія та джерелознавство; етнографія та народознавство, мовознавство та літературознавство; право; філософія; релігієзнавство.

Секції будуть формуватися за міждисциплінарним принципом, який дасть унікальну можливість зустрітися молодим ученим, які проводять дослідження в суміжних галузях гуманітаристики.

Заявки на участь у конференції подавати до 15 лютого 2013 р. на електронну адресу Оргкомітету: an_blan@mail.ru, 067 80 33 556 (Андрій Блануца – відповідальний секретар Оргкомітету).

У заявці зазначити:

·        прізвище, ім’я;

·        назва доповіді та тези українською мовою обсягом 2000 знаків з пробілами (2 сторінки, кегль 14, інтервал 1.5);

·        місце навчання або роботи (посада);

·        науковий ступінь або освітній статус;

·        дисциплінарний блок;

·        форма участі (очна, заочна);

·        потребу в технічному забезпеченні доповіді (мультимедійний проектор);

·        телефон (моб.), е-mail.

Для забезпечення матеріально-технічних витрат (друк програми, тез доповідей, кава-брейк, фуршет, канцелярський набір з логотипом конференції), пов’язаних з організацією конференції встановлено організаційний внесок у розмірі 100 грн. для очних учасників та 150 грн. – для заочних учасників (кошти перераховувати після підтвердження отримання Вашої заявки на картковий рахунок Організаторів – буде указано після отримання заявки та тез доповіді).

За підсумками конференції усі виступи, оформлені у вигляді статті прорецензованої фахівцями, будуть опубліковані в другому випуску електронного видання «Міждисциплінарні гуманітарні студії».

З повагою – Оргкомітет.

Міждисциплінарні гуманітарні студії. Вип. 1. Оголошення

Національна академія наук України

Клуб молодих учених та новаторів

Київський будинок учених

ГО «Всеукраїнська спілка молодих учених та новаторів»

Інститут історії України

Інститут української мови

Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса

Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського

Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Скоровороди

Шановний (а) Колего!

Організатори Всеукраїнської науково-практичної конференції

«І Міждисциплінарні гуманітарні читання»,

Запрошують взяти участь у формуванні нового електронного часопису гуманітарного напряму «Міждисциплінарні гуманітарні студії» Вип. 1.

Часопис «Міждисциплінарні гуманітарні студії» з другого випуску стане фаховим.

Наукові напрям часопису:

1.      Історія.

2.      Політологія та міжнародні відносини.

3.      Археологія.

4.      Археографія та джерелознавство.

5.      Етнографія та народознавство.

6.      Мовознавство та літературознавство.

7.      Право.

8.      Філософія.

9.      Релігієзнавство.

Прохання протягом місяця (останній день 7 листопада 2013 р.) надіслати статтю, оформлену за зразком (обсяг – 0,5–0,8 друк. аркушів = 10–16 сторінок тексту) на електронну адресу Редколегії: an_blan@mail.ru, моб. 067 80 33 556 – Андрій Блануца, відповідальний секретар Редколегії). Установлена плата за публікацію у розмірі 200 грн. (оплата рецензентам, коректорська робота, плата за верстку). Оплачувати потрібно після того як Вам прийде лист із підтвердженням, що Ваша стаття пройшла позитивну рецензію і готова до друку).

Новини про конференцію та подальші конференції див. на сайті www.smvn.com.ua, а також на блозі ukrainalithuanica.blogspot.com

З повагою – Оргкомітет конференції та Редколегія часопису.

Клубу молодих вчених та новаторів Київського Будинку вчених НАН України засідання 28 листопада 2013 р.

28 листопада (четверг) о 18,30 год. у рамках роботи Клубу молодих вчених та новаторів України Київського будинку вчених НАН України (м. Київ, вул. Володимирівська, 45-А відбудеться чергове засідання Клубу.

До Вашої уваги виступ з публічною лекцією  Владислава Грибовського, кандидата історичних наук, відповідального редактор альманаху «Фронтири міста». Тема публічної лекції: «Кордони: фронтитри й лінії. Випадок українського степового порубіжжя XVIII ст».

Запрошуються усі бажаючі. Буде також презентація з можливістю придбання за видавничою ціною альманаху «Фронтири міста» Т.1, 2, 3.

Керівник Клубу

Андрій  Блануца

І Міждисциплінарні гуманітарні читання

Інститут історії України НАН України

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України

Інститут української мови НАН України

Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України

Київський будинок учених НАН України

Клуб молодих учених та новаторів

ГО «Всеукраїнська спілка молодих учених та новаторів»

Інформаційне повідомлення

3 жовтня 2013 р. відбудуться

І Міждисциплінарні гуманітарні читання

Мета читань – започаткування циклу конференцій міждисциплінарного гуманітарного напряму з метою залучення та об’єднання творчих зусиль молодих дослідників-гуманітаріїв у комплексному вивченні сучасних процесів соціогуманітарного знання.

До роботи запрошуються молоді вчені-гуманітарії (студенти старших курсів ВНЗ, магістранти, аспіранти, здобувачі, молоді вчені – кандидати наук). Кращі доповіді будуть рекомендовані до друку у провідних фахових академічних виданнях.

Дата і місце проведення читань: 3 жовтня 2013 р. у приміщенні Київського будинку вчених НАН України (м. Київ, вул. Володимирська, 45-А).

Передусім запрошуються дослідники, які цікавляться наступними дисциплінами:

1.      Історія.

2.      Археологія.

3.      Археографія та джерелознавство.

4.      Етнографія та народознавство.

5.      Політологія та міжнародні відносини.

6.      Право.

7.      Філософія.

8.      Філологія.

Секції будуть формуватися за міждисциплінарним принципом, який дасть унікальну можливість зустрітися молодим ученим, які проводять дослідження в суміжних галузях гуманітаристики.

Заявки на участь у конференції подавати до 25 вересня 2013 р. на електронну адресу Оргкомітету: an_blan@mailru, 067 80 33 556 (Андрій Блануца, відповідальний секретар читань) із зазначенням даних:

1.      Прізвище, ім’я.

2.      Назва доповіді та анотація українською мовою до 500 знаків з пробілами.

3.      Місце роботи або навчання.

4.      Посада.

5.      Науковий ступінь.

6.      Секція, у рамках якої пропонується виступ.

7.      Науковий керівник (для учасників-студентів).

8.      Форма участі (очна, заочна).

9.      Телефон (моб.), е-mail.

10. Потреба в технічному забезпеченні доповіді (мультимедійний проектор)

Для забезпечення матеріально-технічних витрат (друк анотованої програми, кава-брейк, фуршет, канцелярський набір з логотипом конференції), пов’язаних з організацією конференції встановлено організаційний внесок у розмірі 100 грн. для очних учасників та 150 грн. – для заочних учасників (оплата здійснюється шляхом перерахунку коштів на картковий рахунок Організаторів після отримання заявки).

Крім публікації кращих доповідей у провідних фахових академічних виданнях, за підсумками конференції усі виступи, оформлені у вигляді статті прорецензованої фахівцями, будуть опубліковані в новому електронному виданні «Міждисциплінарні гуманітарні студії», яке з другого випуску стане фаховим.

З повагою – Оргкомітет

„Ринки локальні й регіональні від XIV до XVIII ст.”

Вже традиційним для Білостоцького університету (м. Білосток, Польща) стало проведення міжнародних наукових конференцій на нині мало популярну тематику історичної науки – аграрної історії періоду середньовіччя – раннього нового часу. Одним із небагатьох європейських наукових центрів став саме університет у Білостоці, науковці якого вже кількадесят років поспіль організовують наукові заходи різного рівня, в центрі уваги яких зосереджуються проблеми аграрних відносин. Тож 25–26 травня 2009 р. на базі Інституту історії Білостоцького університету відбулася міжнародна наукова конференція „Ринки локальні й регіональні від XIV до XVIII ст.”.

Іоанна Карчевська (Зелена Гура) проаналізувала кредитні стосунки шляхти та території Куяв та Великопольщі у XV ст. Залучивши значний масив джерел, автор детально розглянула заставні договори на предмет виявлення в них різнобічних історичних та мотиваційних обставин застави земель, сіл та маєтностей польською шляхтою. Як підсумок, доповідач зазначила, що основною причиною, яка спонукала шляхту вдаватися до застав своїх володінь, була нагальна потреба готівкових коштів для різних потреб. Подібну тему, проте вже ширшу за хронологією та предметом дослідження, підняв у своєму виступі Андрій Блануца (Київ). Доповідач представив аналіз джерел до історії шляхетського ринку землі й нерухомості на українських землях Великого князівства Литовського. Основна увага була прикута розгляду специфіки транзакційних угод (купівля-продаж, застава, оренда, обмін, дар), внаслідок чого відбувався перерозподіл шляхетських володінь на користь князівського та панського прошарку шляхетської верстви. У доповіді було також акцентовано увагу на правових засадах здійснення обігових операцій із землею, зокрема, норм Першого Литовського Статуту.

Цікаву в інформативному плані доповідь представила Уршула Совіна (Варшава). Автор на основі тестаменту одного із священнослужителів краківського костьолу детально „розклала” денні витрати кліру періоду середньовіччя та раннього нового часу. Документ дав змогу з’ясувати джерела надходження костьолу й, відповідно, витратна частина бюджету розкрила „продуктове” меню щоденного раціону священнослужителів, а також інших предметів щоденного вжитку.

Питання ринку праці селян й ремісників на прикладі села Камьонки (поблизу Любліна) кінця XV – середини XVI ст. у своєму виступі підняла Малгожата Колач-Хмель (Люблін). Дослідниця, опираючись на найраніше судову книгу за 1481–1559 рр., обрахувала кількість селян, які переселилися до Любліну у пошуках роботи, а також висвітлила у зв’язку з цим соціальні, економічні та демографічні наслідки для регіонального ринку праці.

Цікаві дослідницькі методики у своїх виступах, присвячених рикну виробництва й торгівлі окремими видами сільськогосподарської продукції, продемонстрували білостоцькі історики Кшиштоф Борода і Пьотр Гузовський (Білосток). Зокрема, К. Борода детально проаналізував всі технологічні складові виробництва світлого пива (виготовлення пивних котлів, обробіток хмелю і ячменю, забезпечення водою й деревиною, охолодження й пастеризація готової продукції), а також реалізація продукції на території Ленчицького воєводства Корони Польської у XVI ст. Учень відомого польського дослідника економічної історії Анджея Вичанського П. Гузовський на прикладі ринку пшениці і ячменю дослідив вплив міжнародної торгівлі на локальні ринки Корони Польської у XVI ст. Дослідник зосередив свою увагу на цінових коливаннях вартості пшениці і ячменю, а також відповідно до цього, й попит указаної продукції на локальних ринках.

Проблеми функціонування й розвитку регіонального ринку у своїх доповідях висвітлили Радослав Понят (Білосток), Барбара Внуковська (Варшава) та Шимон Казусек. Зокрема, Р. Понят свою увагу зосередив на питаннях ринку праці періоду раннього нового часу на прикладі мобільності робітників, вихідців із села. Ш. Казусек проаналізував особливості розвитку регіональної торгівлі Кракова другої половини XVII ст., а Б. Внуковська з’ясувала, яким видами товарів було рентабельно торгувати купцям Кракова та Львова на переломі XVI і XVII ст. Владислав Берковський (Київ) у своїй доповіді звернувся до проблеми функціонування регіонального ринку Волині XVI – першої половини XVII ст.

Кілька виступів були присвячені висвітленню ролі локального ринку Центрально-Східної Європи. Так, Вітольд Бобрик (Сєдльце) розглянув вплив насипових мір на генеза локального ринку збіжжя. Пшемислав Чижевський (Білосток) свою увагу зосередив на господарській діяльності мешканців малих міст Польщі XVI–XVIII ст. Об’єктом дослідження Віктора Атаманенка (Остріг) стали волинські латифундії другої половини XVI – першої половини XVII ст. Історик з’ясував роль волинських латифундій як локальних ринків на розвиток торгових відносин регіону. Івона Куліша-Воронєцка (Білосток) розглянула магнатський двір як комплекс локального ринку праці XVIII ст.

Всі доповіді викликали жваві дискусії й учасники конференції таки чином змогли апробувати свої напрацювання у вузькому колі фахівців. Традиційно після доопрацювання текстів організатори конференції планують видати матеріали окремою книгою. Тож побажаємо білостоцьким історикам й надалі організовувати такі цікаві й корисні наукові заходи.

Андрій Блануца

Міжнародна наукова конференція „Велике князівство Литовське і його традиція: долі національних наративів”. – Вільнюський університет, 20–22 листопада 2008 р.

20–22 листопада 2008 р. Вільнюський університет проводив міжнародну наукову конференцію з литуаністики „Велике князівство Литовське і його традиція: долі національних наративів”, присвячену 100-літтю Зенонаса Івінскіса. Організатори наукового форуму поставили за мету обговорити традиції й особливості історіописання литовської доби національними школами, спадкоємницями Великого князівства Литовського. Тож у ракурсі поставленої проблематики свої доповіді проголосили фахівці-литуаністи Литви, Білорусі, України, Польщі, Росії, Франції, Німеччини й Великої Британії.

Подібні наукові конференції організовуються історичними інституціями Литви не вперше, адже доба ВКЛ є ключової для литовської державності (як і для білоруської). Для України період литовського владарювання був також важливою віхою в історії країни й став базисом для творення Української держави середини XVII ст. Зважаючи на це, українська історіографічна школа має посісти чільне місце в генезі наукових литуаністичних студій.

Робота конференції почалась з привітань учасникам зібрання, надісланих Президентом Литовської Республіки Валдасом Адамкусом, міністром іноземних справ Пятрасом Вайтекунасом та ректором Вільнюського університету Бенедиктасом Юодкою. По тому на пленарному засіданні концептуальні доповіді проголосили Альфредас Бумблаускас (Вільнюс) – розглянув концепції ВКЛ в історіографії Центрально-Східної Європи XIX–XX ст.; Наталія Яковенко (Київ) – проаналізувала уявлення про територію Речі Посполитої Трьох Народів в категоріях „ментальної географії”; В’ячеслав Носевіч (Мінськ) – представив погляди сучасних білорусів на спадщину ВКЛ; Михаіл Кром (Санкт-Петербург) – з’ясував роль ВКЛ в російській історіографії XIX–XX ст. Кожна з доповідей викликала жвавий інтерес, навколо яких розгорнулися міні-дискусії.

У подальшому доповіді й виступи були об’єднані в тематичні секції. Так, у рамках секції „Багатокультурність ВКЛ й інтеграційні процеси” свої напрацювання представили дослідники з Литви, Польщі, Білорусі та Великої Британії. Зокрема, Генрик Віснер (Варшава) у своєму виступі торкнувся проблеми мови та державної й народної свідомості на литовських землях, а Юрате Кяупене розглянула політичний народ (шляхту) ВКЛ з литовської перспективи, тобто показала місце й роль етнічно литовської шляхти в структурі політичної еліти держави. Уршула Августиняк (Варшава) підняла питання про ідею толерантності та її реалізації на практиці у мультикультурному розвитку суспільства ВКЛ. Проблеми устроєвого функціонування інституційних структур у ВКЛ виклав у своїй доповіді Ричард Батервік (Лондон). Юзеф Марошек (Білосток) у своєму виступі звернувся до проблеми інтеграційних процесів у ВКЛ в контексті генези церковних уній, а Сєргєюс Тємчинас (Вільнюс) виклав ідею про кириличну писемність ВКЛ як модель культурної інтеграції.

У рамках другої секції „Формування національних історіографій та „поділ” спадщини ВКЛ у XIX – першій половині XX ст.” свої погляди та концепції висловили представники історіографій ВКЛ Литви, Білорусі та Польщі. Так, у доповідях вчених були розглянуті наступні теми: державна політика Російської імперії щодо поділу спадщини ВКЛ у другій половині XIX ст. – Даріус Сталюнас (Вільнюс); програмні документи литовського руху за незалежність початку XX ст. – Рімантас Мікнис (Вільнюс); ідея ВКЛ у рухах за відродження незалежності Польщі з позицій поглядів литовських поляків – Ричард Гайдіс (Вільнюс); місце ВКЛ в ідеології білоруського національного руху початку XX ст. – Олександр Смоленчук (Гродно); генеза конфлікту між „старолитвинами” та „млодолитвинами” – Криштоф Буховський (Білосток); рецепція федералістичних ідей в Литві упродовж 1918–1922 рр. – Зенонас Буткус та Сігітас Єгелевічус (Вільнюс).

Під час роботи третьої секції „Спадщина ВКЛ у сучісній політиці, історії та історичній культурі” було виголошено 9 доповідей представників польської, литовської, білоруської російської, французької та української литуаністичних шкіл та напрямків. Відомий польський литуаніст Хенрик Самсонович (Варшава) у своєму виступі підняв проблему поступового усунення на другий план історичних студій одного з партнерів унії або, за словами історика, „святого шлюбу” Польщі та Литви. Івес Плассеро (Париж) звернувся до проблеми різних поглядів та хронології розвитку ВКЛ як мультикультурної держави, а Григорій Поташенко (Вільнюс) розглянув мультикультурність ВКЛ у контексті створення сучасного історичного наративу. Дмітрій Карєв (Гродно) проаналізував білоруську історіографію ВКЛ через призму етноцентризму у формування національно-історичної концепції білоруського минулого.

Спільну доповідь, присвячену питанням розвитку сучасної литуаністичної історіографії в Україні, представили Андрій Блануца та Дмитро Ващук (Київ). Питанням генези національних історіографій та історичної свідомості були присвячені доповіді Алєксандра Філюшкіна (Санкт-Петербург), Ігоря Курукіна (Москва), Ігоря Марзалюка (Могилів) та Алєксандра Бєлого (Мінськ).

Четверта секція була присвячена здобуткам видатного литовського історика Зенонаса Івінскіса. Вчений Рімвидас Петраускас (Вільнюс) показав спільність та відмінність поглядів З. Івінскіса та Г. Ловмянського стосовно середньовічної історії ВКЛ. Наукову діяльність З. Івінскаса в роки перебуваня у вигнанні висвітлив Матіас Нієндорф (Грайсвальд). Ауреліус Гіеда (Вільнюс) докладно з’ясував історіографічну концепцію дослідника. Сторінки історії взаємовідносин між литвинами та євреями у працях З. Івінскаса стали предметом доповіді Юргіти Вербіцкене (Вільнюс).

Останні дві виступи стосувались двох дискусійних проблем. Алєг Дзярновіч (Мінськ) показав усю суперечливу та неоднозначну оцінку литовської історіографії сучасною білоруською. Критичні роздуми стосовоно типології ВКЛ як держави виклав Зенонас Норкус (Вільнюс), поставивши риторичне запитання – Велике князівство Литовське: імперія чи федерація?

Завершилась конференція круглим столом на тему: „Ідеї культурної реституції ВКЛ”, під час якого були підведені головні підсумки та окреслено майбутню перспективу.

Таким чином, задекларована тематика конференції була, на наш погляд, реалізована у повному обсязі. Найбільше це підкреслює участь у ній вчених-литуаністів із тих сучасних держав, які декілька століть тому були об’єднані однією великокнязівсьвою владою. Від свого імені бажаємо організаторам продовжувати подібні наукові заходи, щоб рецепція ВКЛ у сучасному світі позитивно впливала на долю національних наративів. Що важливо для української литуаністики, то вона починає впевнено займати своє місце в загальнолитуаністичних студіях.

Андрій Блануца