„Ринки локальні й регіональні від XIV до XVIII ст.”

Вже традиційним для Білостоцького університету (м. Білосток, Польща) стало проведення міжнародних наукових конференцій на нині мало популярну тематику історичної науки – аграрної історії періоду середньовіччя – раннього нового часу. Одним із небагатьох європейських наукових центрів став саме університет у Білостоці, науковці якого вже кількадесят років поспіль організовують наукові заходи різного рівня, в центрі уваги яких зосереджуються проблеми аграрних відносин. Тож 25–26 травня 2009 р. на базі Інституту історії Білостоцького університету відбулася міжнародна наукова конференція „Ринки локальні й регіональні від XIV до XVIII ст.”.

Іоанна Карчевська (Зелена Гура) проаналізувала кредитні стосунки шляхти та території Куяв та Великопольщі у XV ст. Залучивши значний масив джерел, автор детально розглянула заставні договори на предмет виявлення в них різнобічних історичних та мотиваційних обставин застави земель, сіл та маєтностей польською шляхтою. Як підсумок, доповідач зазначила, що основною причиною, яка спонукала шляхту вдаватися до застав своїх володінь, була нагальна потреба готівкових коштів для різних потреб. Подібну тему, проте вже ширшу за хронологією та предметом дослідження, підняв у своєму виступі Андрій Блануца (Київ). Доповідач представив аналіз джерел до історії шляхетського ринку землі й нерухомості на українських землях Великого князівства Литовського. Основна увага була прикута розгляду специфіки транзакційних угод (купівля-продаж, застава, оренда, обмін, дар), внаслідок чого відбувався перерозподіл шляхетських володінь на користь князівського та панського прошарку шляхетської верстви. У доповіді було також акцентовано увагу на правових засадах здійснення обігових операцій із землею, зокрема, норм Першого Литовського Статуту.

Цікаву в інформативному плані доповідь представила Уршула Совіна (Варшава). Автор на основі тестаменту одного із священнослужителів краківського костьолу детально „розклала” денні витрати кліру періоду середньовіччя та раннього нового часу. Документ дав змогу з’ясувати джерела надходження костьолу й, відповідно, витратна частина бюджету розкрила „продуктове” меню щоденного раціону священнослужителів, а також інших предметів щоденного вжитку.

Питання ринку праці селян й ремісників на прикладі села Камьонки (поблизу Любліна) кінця XV – середини XVI ст. у своєму виступі підняла Малгожата Колач-Хмель (Люблін). Дослідниця, опираючись на найраніше судову книгу за 1481–1559 рр., обрахувала кількість селян, які переселилися до Любліну у пошуках роботи, а також висвітлила у зв’язку з цим соціальні, економічні та демографічні наслідки для регіонального ринку праці.

Цікаві дослідницькі методики у своїх виступах, присвячених рикну виробництва й торгівлі окремими видами сільськогосподарської продукції, продемонстрували білостоцькі історики Кшиштоф Борода і Пьотр Гузовський (Білосток). Зокрема, К. Борода детально проаналізував всі технологічні складові виробництва світлого пива (виготовлення пивних котлів, обробіток хмелю і ячменю, забезпечення водою й деревиною, охолодження й пастеризація готової продукції), а також реалізація продукції на території Ленчицького воєводства Корони Польської у XVI ст. Учень відомого польського дослідника економічної історії Анджея Вичанського П. Гузовський на прикладі ринку пшениці і ячменю дослідив вплив міжнародної торгівлі на локальні ринки Корони Польської у XVI ст. Дослідник зосередив свою увагу на цінових коливаннях вартості пшениці і ячменю, а також відповідно до цього, й попит указаної продукції на локальних ринках.

Проблеми функціонування й розвитку регіонального ринку у своїх доповідях висвітлили Радослав Понят (Білосток), Барбара Внуковська (Варшава) та Шимон Казусек. Зокрема, Р. Понят свою увагу зосередив на питаннях ринку праці періоду раннього нового часу на прикладі мобільності робітників, вихідців із села. Ш. Казусек проаналізував особливості розвитку регіональної торгівлі Кракова другої половини XVII ст., а Б. Внуковська з’ясувала, яким видами товарів було рентабельно торгувати купцям Кракова та Львова на переломі XVI і XVII ст. Владислав Берковський (Київ) у своїй доповіді звернувся до проблеми функціонування регіонального ринку Волині XVI – першої половини XVII ст.

Кілька виступів були присвячені висвітленню ролі локального ринку Центрально-Східної Європи. Так, Вітольд Бобрик (Сєдльце) розглянув вплив насипових мір на генеза локального ринку збіжжя. Пшемислав Чижевський (Білосток) свою увагу зосередив на господарській діяльності мешканців малих міст Польщі XVI–XVIII ст. Об’єктом дослідження Віктора Атаманенка (Остріг) стали волинські латифундії другої половини XVI – першої половини XVII ст. Історик з’ясував роль волинських латифундій як локальних ринків на розвиток торгових відносин регіону. Івона Куліша-Воронєцка (Білосток) розглянула магнатський двір як комплекс локального ринку праці XVIII ст.

Всі доповіді викликали жваві дискусії й учасники конференції таки чином змогли апробувати свої напрацювання у вузькому колі фахівців. Традиційно після доопрацювання текстів організатори конференції планують видати матеріали окремою книгою. Тож побажаємо білостоцьким історикам й надалі організовувати такі цікаві й корисні наукові заходи.

Андрій Блануца