воскресенье, 10 июня 2012 г.

АРХЕОГРАФІЧНИЙ ПРОЕКТ ВИДАННЯ ЛИТОВСЬКОЇ МЕТРИКИ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ЛІНГВІСТИЧНИЙ СКЛАДНИК



У роботі висвітлено досвід різних наукових центрів з видання книг Литовської метрики та указано проблеми лінгвістичної складової видавничого проекту.
Ключові слова: Литовська метрика, видавничий проект, лінгвістична складова.

Проект з видання Литовської метрики (далі – ЛМ) бере свої витоки ще із рішення всесоюзної конференції кінця 80-х років XX ст. Утім він здебільшого так і залишився відбитий лише на папері. Після розпаду СРСР дану ініціативу було відроджено зусиллями литовських археографів-метрикантів, а згодом і білоруських. В Україні на сьогодні ситуація, що склалася із дослідженням та виданням корпусу указаних джерел, не задовольняє сучасні вимоги та потреби історичної науки та суміжних з нею дисциплін. Так, із 50 виданих книг ЛМ на українських вчених випадає лише 2 видавничі проекти: 1) В. Кравченко з Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського підготував до видання книгу переписів №561 ЛМ, яка вийшла друком у 2005 р. за кошти Наукового товариства ім. Шевченка в Америці [1]; 2) А. Блануца та Д. Ващук з Інституту історії України НАН України – книгу записів №22 ЛМ, яка вийшла друком у співпраці з Д. Антанавічусом з Інституту історії Литви за литовською урядовою програмою видання ЛМ [2]. Як бачимо, фінальна частина видавничого проекту в обох випадках залежала від закордонних наукових центрів та їхньої фінансової підтримки. Тому для актуалізації даної проблематики та здійснення можливих кроків для започаткування українського видавничого проекту 21 березня в Інституті історії України НАН України організовано круглий стіл «Литовська метрика у комплексі пізньосередньовічних джерел з історії України: проблеми вивчення та публікації», під час роботи якого фахівці розглянули перспективи організації робочої групи з видання джерел з історії України XIVXVI ст. [3].
Звернемося безпосередньо до методик підготовки до друку книг записів ЛМ сучасними метрикантами. На сьогодні опубліковано 50 книг ЛМ 4-ма археографічними школами по виданню книг ЛМ (литовською, білоруською, польською, українською). Особисто доводилося працювати з 22, 32 та 49 книгами записів ЛМ [4], якість збереження яких більш ніж задовільна для документів такого характеру.
Класична схема підготовки книги до друку має такі складові: 1) набір тексту документів за мікрофільмованою копією; 2) звірка та вичитка текстів за мікрофільмованою копією чи оригіналом; 3) археографічний опис книги; 4) робота над науково-допоміжним апаратом; 5) підготовка вступної частини книги.
Литовські метриканти археографічну підготовку здійснюють за наступними принципами, які на мою думку, а також за їхнім неодноразовим засвідченням направлені на якнайшвидше впровадження важливого джерела до наукового обігу, дещо жертвуючи класичними методами археографічного опису та передачі тексту з його найширшою адаптацією. Так, незалежно від часу публікації книг записів литовські метриканти адаптують усі старовживані літери на сучасні (хіба що залишаючи без адаптації літеру e (ять) [5], у них відсутні археографічні описи (стан збереження книги, розміри, дослідження філіграней тощо), так як готувалися до друку виключно за мікрофільмованою копією. Вступні частини книг в основному написані за схемою: хронологія документів книги, почерки, нумерація та пагінація актів, склад і зміст книги, цінні дані, особливості передачі тексту. Утім такий принцип повністю проігнорований А. Балюлісом у підготовлених ним книгах записів, за що отримує нищівної критики з боку іноземних колег.
Особливості археографічної підготовки до друку 9 книги записів ЛМ [6], здійсненої польським метрикантом К. Пяткевичем й виданої за спільним проектом Інституту історії Литви та Університету імені Адама Міцкевича у Познані дещо відрізняються від підходів литовських метрикантів. Зокрема, К. Пяткевич, по-перше, здійснив передачу текстів документів без адаптації старовживаних літер на сучасні, по-друге, розділив іменний та географічні покажчики. Інші принципи відповідають класичній структурі здійснення підготовки до друку книг ЛМ, практикованій литовськими метрикантами.
Суттєві відмінності у археографічні підготовці спостерігаються у роботі білоруських метрикантів. Так, принципові відмінності знаходимо у виданих 28, 30 та 43 книгах записів ЛМ білоруськими археографами. Набір тексту здійснений за мікрофільмованою копією, проте, на відміну від литовських та польських метрикантів, археографічний опис книг проведено за оригіналом. Існують й певні відмінності у способі набору тексту. Так, під час передачі старовживаних літер варіантні літери «е» та «я» у випадку їхньої графіки передаються за допомогою символу «крапка», поставлений зверху літери. Кінець рукописного рядка позначається горизонтальною рискою.
Станом на сьогодні існує лише один досвід видання книг записів ЛМ українськими метрикантами, де враховано усі можливі принципи археографічної підготовки до друку. Важлива увага приділялася звірці, вичитці та археографічному описі книги за її оригіналом, що, на нашу думку, дає підстави більш якісно здійснювати видання джерел такого характеру. Слід відмітити також й принцип збереження передачі старовживаних літер за їх оригінальним написанням. Також більш детально й глибоко здійснено дослідження історії публікацій окремих документів та їх використання в працях вчених й вперше указано вихідні дані кожного з документів за копією варшавського фонду ЛМ.
Таким чином, сучасний стан археографічної й джерелознавчої роботи над виданням книг записів ЛМ (як і решти книг ЛМ), засвідчує різноплановість й варіативність підходів різними сучасними археографічними школами. Утім вся варіативність у здійсненні публікацій ЛМ суттєво не виходить за рамки загальноприйнятих рекомендацій по виданню ЛМ, й може лише вказувати на постійний прогрес у даній галузі археографії. Відритою залишається лінгвістична складова, що потребує широкого обговорення з фахівцями філологами.

1. Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року. / Підготував В. Кравченко. – К., 2005.
2. Lietuvos Metrika. Knyga Nr.22 (1547): Užrašymų knyga 22. Parenge A. Blanutsa, D. Vashchuk, D. Antanaviсius. – Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 2010.
3. Круглий стіл «Литовська метрика у комплексі пізньосередньовічних джерел з історії України: проблеми вивчення та публікації». – Програма. – К., 21березня 2012 р.
4. Российский государственный архив древних актов. – Ф. 389. – Оп. 1. – Ед. хр. 22, 32, 49.
5. Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 19 (1535–1537): Užrašymų knyga 19. Parenge DVilimas. – Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 2009.
6. Lietuvos Metrika. Knyga Nr.9 (15111518): Užrašymų knyga 9. / Parengė Krzysztof Pietkiewicz. – Vilnius, 2003.

Andrii Blanutsa

ARKHEOGRAFIC PROJECT OF EDITION OF LITHUANIAN METRICA IN UKRAINE AND HIM LINGUISTIC CONSTITUENT

Experience of different scientific centers is in-process reflected from edition of books of the Lithuanian metrica and the problems of linguistic constituent of publishing project are indicated.
Keywords: Lithuanian metrica, publishing project, linguistic constituent.

Див.: Блануца А. Археографічний проект видання Литовської метрики в Україні та його лінгвістичний складник // Українська мова у ХХІ столітті: традиції і новаторство: Тези доповідей ІІ Всеукраїнського лінгвістичного форуму молодих учених. Київ, 24–26 квітня 2012 року. – С. 14–17.

Комментариев нет:

Отправить комментарий