Вихід у 2006 р. в науковий обіг книги записів № 46 Литовської Метрики
став важливою подією для всіх литуаністів і метрикантів, дослідників Великого
князівства Литовського (далі – ВКЛ). Ця книга стала й певним ювілеєм для
білоруських колег, адже це вже п’ята книга із серії Литовської Метрики,
підготована ними і вийшла друком в Білорусі. Вагомий внесок в підготовці і
публікації такого важливого історичного джерела належить відомому білоруському
історику-метриканту Валерію Менжинському, укладачу і публікатору даної книги та
ще двох інших книг записів: № 28 (2000 р.) і №43 (2003 р.).
В. Менжинський у вступі, поданого білоруською, російською, литовською
та англійською мовами (який по своєму змісті можна вважати як окреме ґрунтовне
історико-археографічне дослідження), представив власне історичну розвідку про
час, умови, та характер створення книги записів № 46, охарактеризував зовнішні
прикмети рукопису, філіграні даної книги, пояснив принципи передачі тексту та
науково-довідкового апарату.
У книзі № 46 Метрики ВКЛ записані копії документів, виданих протягом
1562-1565 рр. із канцелярії великого князя литовського Сигізмунда ІІ
Августа. Оригінал книги створювався, коли канцлером ВКЛ був Микола Янович
Радзивіл. Вона була переписана в кінці XVI ст. за
розпорядженням на той час канцлера ВКЛ Лева Івановича Сапіги. Оригінал її, як і
багатьох інших книг Метрики, не зберігся. Рукопис книги записів № 46
В. Менжинський описав і підготував у відповідності до методичних
рекомендацій А.Л. Хорошкевич і С.М. Каштанова, а також використав
нові методичні рекомендації А.І. Груши.
Реєстр книги № 46 Метрики ВКЛ складає 12 документів, проте в
документах № 1, 5, 10,
11 знаходиться ще 9 документів, включених до них. Основні 12 документів мають
наступні заголовки:
1. Справа старосты жытомирского князя Романа Федоровича Санъкгушковича с паном Михайломъ
Мышъкою Варъковскимъ о невыданье з двора его Валенътого Желеха, в забитью князя
Ярослава Санъкгушковича объвиненого и припоруч оного.
2. Справа подчашого
господаръского пана Миколая Петровича Техоновъского Кишъки с паны Юремъ и
Григоремъ Юревичи Остиками о найстье кгвалтовъное и выбите з ыменья Вижунъ, о
шкоды и речи в нем побраные.
3. Постановенье межи
паномъ Миколаемъ Кишъкою Техоновскимъ, подчашим, а межи паномъ Юремъ Юревичомъ
Остикомъ, […], о верненье стада свирепъего и жеребъцов въ Вижунах от пановъ
Остиков побпаных, пану подчашому в ыйменю Ованте перед дворениномъ
господаръским до права.
4. Прывилей
подчашому пану Миколаю Техоновскому Кишъце на вшелякие доходы, пожитки и платы
фолварку и замъку Дорогицкого.
5. Оповеданье и
записане выписовъ врядов господаръских киевского и овруцкого и листу Ганы
Монтовтовны, Олизару Волчковичу даного, от князя Василя Солтановича Соколского
через Кузму Лвовича, слугу его, покладаных.
6. Привилей Шимону
Витунскому на село в старостве Жомойтском въ волости Тондякголской, названое
Тондякголу, и петнадцат волокъ лесныхъ, ленъным правомъ.
7. Привилей Яну
Одаховскому на тридцат и чотыры волоки земли з людъми в земли Жомойтской у
волости Медикгянъской и Жоранъской, ленъным правомъ.
8. Привилей старосте
пинъскому, Кобринскому […] пану Станиславу Довойну на селцо Турейское у волости
Мостовъской, вечностью.
9. Потверженье пану
Миколаю Станъкевичу Белевича на село Монкуны у волости Двора Росейнъского
войтовства Промядевъского.
10. Лист Анъдрею
Дягилевичу, вижу, на корчму волную у волости замъку Кобрыньскому в селе
Залескохъ.
11. Сознанье пана
Миколая Третяка записанья двух частей именей отчызныхъ и матерыстых малъжонъце
его пани Альжбете Ердановне в суме пенязей.
12. Оповеданье
вызнанье пани Миколаевое Пошушвенское, маръшалъковое, Ядвиги Чижевича, воли
своей, то естъ записанья всее маетъности свое, лежачое и рухомое, пану Якубу
Сецыксневъскому, собе за сына взятому, перед послы за прозбою ее от короля его
милости до нее зсылаными.
Хронологічні межі книги – записи з 5 квітня 1562 р. по 3 вересня
1565 р., причому по 10 документів відносяться до 1564 і 1565 рр. і
лише один – до 1562 р.
Особливістю даної книги є те, що її дані презентабельні свідченнями з
антропоніміки (165 найменувань), які, за словами В. Менжинського, дають
можливість порівняти антропоніми різних регіонів ВКЛ. В документах книги
фігурують люди різних соціальних груп, роду діяльності, національності –
священики, Пани Ради, пани, князі, дворяни, бояри, зем’яни, міщани, служебники,
слуги, селяни. Дані книги багаті матеріалом з земельного забезпечення шляхти в
різних регіонах ВКЛ, відображають майновий стан різних прошарків шляхти,
дозволяють досліджувати земельну власність шляхетських родів.
Загалом в книзі знаходиться чимало інформації з історії білоруських,
українських та етнічних литовських земель, що входили до складу ВКЛ. В
документах з історії Білорусі відображені різні аспекти життя і діяльності
представників різних прошарків білоруської шляхти. Особливу цінність в документах
з історії Литви становлять дані про селян з литовських земель. Відмітимо, що
історичні джерела, як правило, дуже бідні даними такого характеру. А в книзі
№ 46 Метрики ВКЛ (документи № 6 і 7) зустрічається багато імен селян
(навіть цілі їхні групи) з вказівкою їх приналежності конкретним господарям і
географічними прив’язками.
У документах № 1
та 5 міститься багато інформації про шляхту з українських земель, особливо
в документі № 1, найбільшому за змістом в книзі. Зокрема в них згадуються:
суддя Луцького Луцького повіту Гаврило Васильович Бокій, зем’янин
великокнязівський, пан Ясько Романович Білостоцький, князь Дмитро Олександрович
Буремський, ротмістр великокнязівський, пан Михайло Варковський, зем’янин
великокнязівський, пан Федір Воютинський, ключник і городничий луцький, пан
Олександр Маркович Жоравницький, маршалок великокнязівський, пан Петро
Загоровський, староста луцький, князь Корецький, підстароста луцький Андрій
Іванович Русин, зем’янин великокнязівський, пан Ян Собекорський, староста житомирський,
князь Роман Федорович Сангушкович і його брат Ярослав Федорович Сангушкович,
хорунжий Волинської землі Микита Сербин (№ 1); зем’янин Київського повіту,
пан Олізар Волчкович, староста і державця овруцький, князь Андрій Тимофійович
Капуста, ротмістр королівський в Києві, пан Андрій Лащ, князь Богуш Любецький,
князь Єсиф Іванович Немирич, справця Київського воєводства Іван Федорович
Чорторийський (№ 5).
Документи книги містять чимало відомостей про жінок-шляхтянок як суб’єктів права і
землевласницьких відносин. Вони фігурують як у зв’язку з справами своїх
чоловіків, так і самостійно. Серед них, зокрема, княгиня Матвієва
Четвертенська, княгиня Авдотья Федорівна Вогановська, пані Немиричова, Ганна
Монтонтовна – Богушова Любецька, дружина князя Богуна Любецького.
Ґрунтовно розроблений і науково-довідковий апарат книги. Він включає
іменний, географічний, предметний покажчики, словник термінів руської мови,
таблиці (Хронологічний список документів, співвідношення нових і старих шифрів
рукопису, формат і зміст написів ярликів на звороті книги-копії, перелік
публікації документів), список ілюстрацій, перелік різновидностей документів,
хронологічний перелік документів.
Таким чином, публікація книги записів № 46 Метрики ВКЛ ще на один крок
спрощую роботу історикам і дає можливості досліджувати різні аспекти з історії
ВКЛ. Частина документів безпосередньо проливає світло на сторінки історії
українських земель і шляхетських родин. Насамкінець, хотілося б привітати
колегу Валерія Менжинського з його вагомим внеском на ниві публікації джерел
ВКЛ та побажати подальшої наснаги в непростій роботі.
Андрій Блануца
Комментариев нет:
Отправить комментарий