суббота, 1 июня 2013 г.

Міжнародна наукова конференція „ IV Симпозіум історії бюрократії”


18–19 червня 2010 р. в стінах Університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща) проходив традиційний міжнародний науковий форум, присвячений історії бюрократії. Вже вкотре організатори симпозіуму (заклад архівістики Інституті історії Університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні спільно із закладом середньовіччя та архівістики Інституту історії Академії Підляської в Сєдльцах) згуртовують фахівців над розробкою актуального напрямку сучасних історичних студій – ґенези бюрократії країн Центрально-Східної Європи. Тож своїми напрацюваннями та новими методиками дослідженнями бюрократичних систем поділилися представники університетської та академічної науки з Польщі, Росії та України. Протягом двох днів учасники конференції мали також змогу ознайомитися з новими виданнями з теми, представленими на виставці.
На пленарному засіданні виступили провідні фахівці польської та російської науки. Зокрема, Катажина Бухольц-Срогош (Ченстохов) підняла проблему функціонування центральних органів адміністрації Речі Посполитої через призму поглядів сеймових депутатів за 1778–1786 рр. Аліція Кулецька (Варшава) представила оцінку бюрократії в літературному творі Юзефа Крашевського. Валерій Стєпанов (Москва) проаналізував структуру та сферу компетенції Міністерства фінансів Російської імперії у XIX – на початку XX ст. Проблему хабарництва підприємців-старообрядців в Росії XIX ст. висвітлив у своєму виступі Валерій Кєров (Москва). Вчений, зокрема, акцентував увагу на елементах ділової культури російських чиновників-старообрядців. Питання, пов’язані з вищою бюрократією, стали об’єктом дослідження у виступах Світлани Фалькович (Москва) про функціонування політичної системи у Польському Королівстві впродовж 1815–1830 рр. та Наталії Чернікової (Москва) про вищу бюрократію в епоху перемін в Російській імперії в 1880–1881 рр. та 1904–1905 рр.
Надалі робота конференції проходила на тематичних секційних засіданнях. Так, в рамках секції «Передбюрократія» свої доповіді виголосили Вальдемар Хоронжичевський (Торунь) «Канцелярії книги вписів чи культура книги вписів», Андрій Блануца (Київ) «Судові справи про маєткові спор у Великому князівстві Литовському в 1529–1566 рр.: фактор судової «бюрократії»», Лариса Жеребцова (Дніпропетровськ) «Вплив розвитку великокнязівської канцелярії на формування митної системи Великого князівства Литовського», Яцека Пєласа (Кєльци) «Новокорчинські гродські урядники та їхні кар’єри в XVII ст.». Під час роботи секції «Бюрократія консервативної імперії» було виголошено доповіді Анжеєм Гацею (Торунь) на тему «Генерал-прокуратор «очима монарха та серцем всієї держави», Дмитром Редіним (Єкатеринбург) ««Звіт про концерт, що не відбувся»: місцеве державне управління в Росії в епоху Петра Великого (законодавство та практика)», Юлією Головко (Запоріжжя) «Кадрове забезпечення митних установ Південної України останньої чверті XVIII – початку XIX ст.» та Михайлом Приходьком (Москва) «Адам Чорторийський й розробка російської міністерської реформи на початку XIX ст.»
Цікаві теми були піднятті під час роботи секцій «Документування бюрократичної діяльності» (виступи Артура Горака з Любліна, Людмили Мазур з Єкатеринбурга, Павла Вольніцького з Ченстохова, Яцека Легєца з Кєльц, Маріуша Куліка з Варшави та Щепана Свьонтека з Кракова) та «Бюрократія консервативної імперії» (доповіді Петра Акульшина з Рязані, Геннадія Матвєєва, Ірини Ружинської та Тетяни Кандоурової з Москви, а також Володимира Морозана з Санкт-Петербурга).
Кілька доповідей було представлено під час роботи секції «ІІ Річ Посполита». Так, Марек Пженьосло (Кєльци) у своїй доповіді розповів про внутрішню структуру та урядницький апарат Головної опікунської ради в 1915–1918 рр. Цю ж тему розвинула Малгожата Пженьосло (Кєльци). Дослідниця, зокрема, висвітлила питання внутрішнього та міністерського контролю в опікунських радах на польських землях впродовж 1918–1921 рр. Проблему рівня кваліфікації архівістів в ІІ Речі Посполитій підняв Томаш Матушак (Пьотрків). Адам Домбровський (Варшава) з’ясовував, чи канцелярійні приписи Міністерства внутрішніх справ від серпня 1931 р. були реформою чи лише коректурою. Свої наукові доробки представили Ян Козловський (Кєльци), Кшиштоф Лятавіц та Даріуш Шевчук (Люблін), пов’язані з розробкою різних аспектів адміністрації Королівства Польського в рамках однойменної секції.
Кілька доповідей було виголошено дослідниками з проблеми комуністичної бюрократії. Це, зокрема, виступ Гжегожа Йоніца „Організаційна структура Міністерства інформації та пропаганди в 1945–1947 рр.”, Томаша Осіньського „Акція ощадливості 1949 р. Задум та реалізація», Мирослава Шуміла «Секретаріат ЦК ППР (1944–1948) – люди та механізми», Рафала Яроша «Прихований скарб. Особові акти ПЗПР в Архіві ротаційному «Лад» в Любліні» (всі з Любліна) та Даріуша Магєра (Сєдльци) «Партійні організаційні осередки ПЗПР».
Загалом конференція пройшла на високому науково-організаційному рівні, що було досягнуто завдяки співпраці Університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні з науковими інституціями Росії та України.
Андрій Блануца

Комментариев нет:

Отправить комментарий